Способи
рішення квадратних рівнянь
Квадратні
рівняння - це фундамент, у якому спочиває величний будинок алгебри. Квадратні
рівняння знаходять широке застосування під час вирішеннятригонометрических,
показових, логарифмічних, ірраціональних і трансцендентних рівнянь і
нерівностей. І ми вміємо вирішувати квадратні рівняння зі школи (8 клас), до
закінчення вузу.
У
шкільному курсі математики вивчаються формули коренів квадратних рівнянь, з
допомогою яких можна вирішити будь-які квадратні рівняння. Проте є й інші
способи рішення квадратних рівнянь, що дозволяють дуже й раціонально вирішувати
багато рівняння. Є десять способів вирішення квадратних рівнянь. Докладно у
роботі я розібрала кожен із новачків.
1.
СПОСІБ: Розпад лівої частини рівняння на множники.
Вирішимо
рівняння
x2 +10х
- 24 = 0.
Розкладемо
ліву частина на множники:
x2 +10х
- 24 = x2 +12х -2х - 24 =х(х + 12) -2(х + 12) = (x +12)(х - 2).
Отже,
рівняння можна переписати так:
(x
+12)(х - 2) = 0
Оскільки
твір одно нулю, то крайнього заходу, з його множників нульовий. Тому ліва
частина рівняння звертається нуль при x = 2, і навіть при x = - 12.
Це означає, що кількість 2 і - 12 є корінням рівняння x2 +10х
- 24 = 0.
2.
СПОСІБ: Метод виділення повного квадрата.
Вирішимо
рівняння x2 +6х - 7 = 0.
Виділимо
у частині повний квадрат.
І
тому запишемо вираз x2 +6х наступного вигляді:
x2 +6х
= x2 + 2• x • 3.
У
отриманому вираженні перше складова - квадрат числа x, а друге - подвоєну твір
x на 3. У цій щоб здобути цілковитий квадрат, треба додати 32, оскільки
x2 + 2•
x • 3 + 32 = (x + 3)2.
>Преобразуем
тепер ліву частина рівняння
x2 +6х
- 7 = 0,
додаючи
до неї і віднімаючи 32. Маємо:
x2 +6х
- 7 = x2 + 2• x • 3 + 32 - 32 - 7 = (x + 3)2 - 9
- 7 = (x + 3)2 - 16.
Отже,
дане рівняння можна записати так:
(x
+ 3)2 - 16 =0, (x + 3)2 = 16.
Отже, x
+ 3 - 4 = 0, x1 = 1, чи x + 3 = -4, x2 = -7.
3.
СПОСІБ: Рішення квадратних рівнянь за такою формулою.
Помножимо
обидві частини рівняння
ох2 + bx
+ з = 0, а 0
на
4а і послідовно маємо:
4а2x2 +
4аbx +4ас = 0,
((>2ах)2 +2ах
• b + b2) - b2 + 4>ac = 0,
(>2ax
+ b)2 = b2 -4ac,
>2ax
+ b = ± b2 -4ac,
>2ax
= - b ± b2 -4ac,
Приклади.
а) Вирішимо
рівняння:4х2 +7х + 3 = 0.
а
= 4, b = 7, з = 3, D = b2 - 4>ac = 72 -
4 • 4 • 3 = 49 - 48 = 1,
D >
0, дві різні кореня;
Отже,
у разі позитивноїдискриминанта, тобто. при
b2 -
4>ac >0 , рівняння ох2 + bx + з = 0 має дві
різних кореня.
б) Вирішимо
рівняння: >4х2 -4х + 1 = 0,
а
= 4, b = - 4, з = 1, D = b2 - 4>ac = (-4)2 -
4 • 4 • 1= 16 - 16 = 0,
D =
0, один корінь;
Отже,
якщодискриминант нульовий, тобто. b2 - 4>ac = 0, то рівняння
ох2 + bx
+ з = 0 має єдиний корінь,
в) Вирішимо
рівняння: >2х2 +3х + 4 = 0,
а
= 2, b = 3, з = 4, D = b2 - 4>ac = 32 -
4 • 2 • 4 = 9 - 32 = - 13 , D < 0.
Дане
рівняння коренів немає.
Отже,
якщодискриминант негативний, тобто. b2 - 4>ac < 0,
рівняння ох2 + bx
+ з = 0 немає коренів.
Формула
(1) коренів квадратного рівняння ох2 + bx + з = 0 дозволяє
знайти коріння будь-якогоквадратного рівняння (якщо що є), зокрема
наведеного і неповного.Словесно формула (1) виражається так: коріння
квадратного рівняння рівні дробу, чисельник якої дорівнює другому коефіцієнта,
взятому з протилежним знаком, плюс-мінус корінь квадратний з квадрата цього
коефіцієнта безучетверенного твори першого коефіцієнта вільний член, а
знаменник є подвоєний перший коефіцієнт.
4.
СПОСІБ: Рішення рівнянь з допомогою теоремиВиета.
Як
відомо, наведене квадратне рівняння має вигляд
x2 + >px + з =
0. (1)
Його
коріння задовольняють теореміВиета, яка за а =1 має вигляд
x1 x2 = >q,
x1 + x2 =
- >p
Звідси
можна зробити такі висновки (по коефіцієнтамp іq можна передбачити знаки
коренів).
а)
Якщо зведений член >q наведеного рівняння (1) позитивний (>q >
0), то рівняння має дві однакових за сигналом кореня і це заздрості від другого
коефіцієнта >p. Якщо р < 0, то обидва кореня негативні, якщо р
< 0, то обидва кореня позитивні.
Наприклад,
x2 –
3x + 2 = 0; x1 = 2 і x2 = 1, оскільки >q =
2 > 0 і >p = -
3
< 0;
x2 +
8x + 7 = 0; x1 = - 7 і x2 = - 1, оскільки >q =
7 > 0 і >p= 8 > 0.
б)
Якщо вільний член >q наведеного рівняння (1) негативний (>q <
0), то рівняння має дві різних за знаку кореня, причому більшої модулю корінь
буде позитивний, якщо >p < 0 , чи негативний, якщо >p>
0 .
Наприклад,
x2 +
4x – 5 = 0; x1 = - 5 і x2 = 1, оскільки >q=
- 5 < 0 і >p = 4 > 0;
x2 –
8x – 9 = 0; x1 = 9 і x2 = - 1, оскільки >q =
- 9 < 0 і >p = - 8 < 0.
5.
СПОСІБ: Рішення рівнянь способом «перекидання».
Розглянемо
квадратне рівняння
ох2 + bx
+ з = 0, де а 0.
>Умножая
обидві його частину на а, отримуємо рівняння
а2x2 +
аbx + ас = 0.
Нехай ох
= у, звідки x =у/а; тоді дійшли рівнянню
у2 + >by +
ас = 0,
рівносильне
даному. Його коріння у1 і у2 знайдемо з допомогою
теоремиВиета.
Остаточно
отримуємо
x1 =
у1/а і x1 = у2/а.
У
цьому способі коефіцієнт а збільшується вільний член, хіба що
«перекидається» щодо нього, тому її називають способом «перекидання».
Такий спосіб застосовують, коли можна легко знайти коріння рівняння,
використовуючи теоремуВиета І що найважливіше, колидискриминант є точний
квадрат.
Приклад.
Вирішимо
рівняння >2х2 –11х + 15 = 0.
Рішення. «>Перебросим»
коефіцієнт 2 до вільної члену, внаслідок одержимо рівняння
у2 –11у
+ 30 = 0.
Відповідно
до теореміВиета
у1 =
5 x1 = 5/2 x1 = 2,5
у2 =
6 x2 = 6/2
x2 = 3.
Відповідь:
2,5; 3.
6.
СПОСІБ: Властивості коефіцієнтів квадратного рівняння.
А. Нехай
дано квадратне рівняння
ох2 + bx
+ з = 0, де а 0.
1)
Якщо, а+ b + з = 0 (тобто. сума коефіцієнтів дорівнює нулю), то x1 =
1,
x2 =с/а.
Доказ.Разделим
обидві частини рівняння на а 0, одержимо наведене квадратне рівняння
x2 + b/a • x + з/a =
0.
Відповідно
до теореміВиета
x1 + x2 =
- b/a,
x1x2 =
1• з/a.
За
умовою а – b + з = 0, звідки b = а + з. Отже,
x1 + x2 = - а +b/a= -1 –c/a,
x1x2 = - 1• ( -c/a),
тобто. x1 =
-1 і x2 = з/a, що м вимагалося довести.
Приклади.
1)
Вирішимо рівняння >345х2 –137х – 208 = 0.
Рішення. Оскільки а
+ b + з = 0 (345 – 137 – 208 = 0), то
x1 = 1, x2 = з/a = -208/345.
Відповідь: 1; -208/345.
>2)Решим
рівняння >132х2 –247х + 115 = 0.
Рішення. Оскільки а
+ b + з = 0 (132 – 247 + 115 = 0), то
x1 =
1, x2 = з/a = 115/132.
Відповідь:
1; 115/132.
Б. Якщо
другий коефіцієнт b = 2>k – парне число, то формулу коренів
Приклад.
Вирішимо
рівняння >3х2 —14х + 16 = 0.
Рішення.
Маємо: а = 3, b = — 14, з = 16, >k = — 7;
D = >k2 – >ac =
(- 7)2 – 3 • 16 = 49 – 48 = 1, D > 0, два різних кореня;
Відповідь:
2; 8/3
У. Наведене
рівняння
x2 +рх
+ >q= 0
збігаються
з рівнянням загального виду, у якому а = 1, b = р і з
= >q. Тож наведеного квадратного рівняння формула коренів
набуває
вигляду:
Формулу
(3) особливо зручно використовувати, коли р — парне число.
Приклад. Вирішимо
рівняння x2 –14х – 15 = 0.
Рішення. Маємо: x1,2 =7±
Відповідь:
x1 = 15; x2 = -1.
7.
СПОСІБ: Графічне рішення квадратного рівняння.
Якщо
рівнянні
x2 + >px + >q =
0
перенести
другий і третій члени в праву частина, одержимо
x2 =
- >px - >q.
Побудуємо
графіки залежності у = x2 і в = -px -q.
Графік
першої залежності - парабола, через початок координат. Графік другий залежності
-
пряма
(мал.1). Можливі такі випадки:
-
пряма і парабола можуть перетинатися у двох точках,абсцисси точок перетину є
коріннямквад- ратного рівняння;
-
пряма і парабола можуть стосуватися ( лише одне загальна точка), тобто. рівняння
має одну рішення;
-
пряма і парабола немає загальних точок, тобто. квадратне рівняння немає
коренів.
Приклади.
1) Вирішимо
графічно рівняння x2 -3х - 4 = 0 (рис. 2).
Рішення. Запишемо
рівняння як x2 =3х + 4.
Побудуємо
параболу у = x2 і пряму у =3х + 4. Пряму
у
=3х + 4 можна побудувати з двох точкам М (0; 4) і
N (3;
13). Пряма і парабола перетинаються у двох точках
А і У забсциссами x1 =
- 1 і x2 = 4. Відповідь: x1 = - 1;
x2 =
4.
2) Вирішимо
графічно рівняння (рис. 3) x2 -2х + 1 = 0.
Рішення. Запишемо
рівняння як x2 =2х - 1.
Побудуємо
параболу у = x2 і пряму у =2х - 1.
Пряму у
=2х - 1 побудуємо з двох точкам М (0; - 1)
і N(1/2;
0). Пряма і парабола перетинаються у точці А з
>абсциссой x
= 1. Відповідь: x = 1.
3) Вирішимо
графічно рівняння x2 -2х + 5 = 0 (рис. 4).
Рішення. Запишемо
рівняння як x2 =5х - 5. Побудуємо параболу у = x2 і пряму у
=2х - 5. Пряму у =2х - 5 побудуємо з двох точкамМ(0; - 5) іN(2,5; 0).
Пряма і парабола немає точок перетину, тобто. дане рівняння коренів немає.
Відповідь.Уравнение x2 -2х
+ 5 = 0 коренів немає.
8.
СПОСІБ: Рішення квадратних рівнянь з допомогою циркуля і лінійки.
>Графический
спосіб розв'язання квадратних рівнянь з допомогою параболи незручний. Якщо
будувати параболу по точкам, то потрібно чимало часу, і навіть ступінь точності
отриманих результатів невелика.
Пропоную
наступний спосіб перебування коренів квадратного рівняння ох2 + bx
+ з = 0 з допомогою циркуля і лінійки (рис. 5).
Припустимо,
що бажана окружність перетинає вісь
абсцис
в точках >В(х1; 0 ) і D (x2; 0), де x1 і x2 -
коріння рівняння ох2 + bx + з = 0, і відбувається через точки
>А(0;
1) іС(0; з/a) на осі ординат. Тоді теоремі про січних маємо >OB • >OD = >OA • >OC,
звідки>OC = >OB • >OD/ >OA= x1x2/ 1 = з/a.
Центр
окружності перебуває у точці перетину перпендикулярів >SF і >SK,
відновлених в серединаххорд >AC і >BD, тому
Отже:
1)
побудуємо точки (центр окружності) і A(0; 1);
2)
проведемо окружність з радіусом SA;
3)абсцисси
точок перетину цієї окружності з віссю Ой є корінням вихідного
квадратного рівняння.
У
цьому можливі три випадку.
1)
Радіус окружності більше ординати центру (>AS > >SK, чи R > a + з/2a),
окружність перетинає вісь Ой у двох точках (рис.6,а) >В(х1; 0) і D(x2;
0), де x1 і x2 - коріння квадратного рівняння ох2 +bx
+ з = 0.
2)
Радіус окружності дорівнюєординате центру (>AS = >SB, чи R = a + з/2a),
окружність стосується осі Ой (рис.6,б) у точціВ(х1; 0), де x1 - корінь
квадратного рівняння.
3)
Радіус окружності менше ординати центру окружність немає загальних точок з
віссю абсцис (>рис.6,в), у разі рівняння немає рішення.
Приклад.
Вирішимо
рівняння x2 -2х - 3 = 0 (рис. 7).
Рішення. >Определим
координати точки центру окружності по формулам:
Проведемо
окружність радіуса SA, де А (0; 1).
Відповідь: x1 =
- 1; x2 = 3.
9.
СПОСІБ: Рішення квадратних рівнянь з допомогоюномограмми.
Це
старий будинок і незаслужено забуті спосіб розв'язання квадратних рівнянь,
поміщений нас.83 (див.Брадис В.М.Четирехзначние математичні таблиці. - М.,
Просвітництво, 1990).
Таблиця
XXII.Номограмма на вирішення рівняння >z2 + >pz + >q =
0. Цяномограмма дозволяє, не вирішуючи квадратного рівняння, з йогокоеффициен
там визначити коріння рівняння.
>Криволинейная
шкаланомограмми побудована по формулам (>рис.11):
Вважаючи ОС
= р, >ED = >q,ОЕ = а (всі у див.), з подоби
трикутниківСАН і >CDF одержимо пропорцію
звідки
після підстановок і спрощень випливає рівняння
>z2 + >pz + >q =
0,
причому
літера >z означає мітку будь-який точки криволінійної шкали.
Приклади.
1) Для
рівняння >z2 - 9>z + 8 = 0номограмма дає коріння
>z1 =
8,0 і >z2 = 1,0 (>рис.12).
2) Вирішимо
з допомогоюномограмми рівняння
2>z2 -
9>z + 2 = 0.
>Разделим
коефіцієнти цього рівняння на 2, одержимо рівняння
>z2 -
4,5>z + 1 = 0.
>Номограмма
дає коріння >z1 = 4 і >z2 = 0,5.
3) Для
рівняння
>z2 -
25>z + 66 = 0
коефіцієнтиp
іq за межі шкали, виконаємо підстановку >z = 5>t, одержимо
рівняння
>t2 -
5>t + 2,64 = 0,
яке
вирішуємо у виглядіномограмми й одержимо >t1 = 0,6 і >t2 =
4,4, звідки >z1 = 5>t1 = 3,0 і >z2=
5>t2 = 22,0.
10.
СПОСІБ:Геометрический спосіб розв'язання квадратних рівнянь.
У
давнину, коли геометрія була розвинена, ніж алгебра, квадратні рівняння
вирішували не алгебраїчно, а геометрично. Наведу знаменитий приклад, з
«>Алгебри» ав -Хорезми.
Приклади.
1)
Вирішимо рівняння x2 +10х = 39.
У
оригіналі це завдання формулюється так : «>Квадрат і... 10 коренів рівні 39»
(>рис.15).
Рішення. Розглянемо
квадрат зі стороною x, з його сторони будуються прямокутники отже інший бік
кожного їх дорівнює 2,5, отже, площа кожного дорівнює2,5х. Отриману постать
доповнюють потім до нового квадратаABCD, добудовуючи у кутках чотири рівних
квадрата , сторона кожного їх них 2,5, а площа 6,25.
Площа P.S квадрата >ABCD можна
подати як суму площ: початкового квадратаx2, чотирьох прямокутників (4•2,5х
=10х ) і чотири прибудованих квадратів (6,25• 4 = 25), тобто. P.S = x2+10х
+ 25. Замінюючи
x2 +10х числом 39,
одержимо, що P.S = 39 + 25 = 64, звідки слід, що сторона квадрата >ABCD,
тобто. відрізок АВ = 8. Для шуканої боку x початкового квадрата
одержимо
2)
І це, наприклад, як древні греки вирішували рівняння у2 +6у - 16 = 0.
Рішення представлене
рис. 16, де
у2 +6у
= 16, або в2 +6у + 9 = 16 + 9.
Рішення. Висловлювання у2 +6у
+ 9 і 16 + 9 геометрично є і той ж квадрат, а вихідне рівняння у2+6у
- 16 + 9 - 9 = 0 - один і той ж рівняння. Звідки й одержуємо, що у +
3 = ± 5, чи у1 = 2, у2 = - 8(>рис.16).
3)
Вирішити геометрично рівняння у2 -6у - 16 = 0.
>Преобразуя
рівняння, отримуємо
у2 -6у
= 16.
На
рис. 17 знаходимо «зображення» висловлювання у2 -6у, тобто. з
площі квадрата зі стороною у двічі віднімається площа квадрата зі стороною,
рівної 3. Отже, якщо вираженню у2 -6у додати 9,
одержимо площа квадрата зі стороною у - 3. Замінюючи вираз у2 -6у рівним
йому числом 16,
отримуємо: (у
- 3)2 = 16 + 9, тобто. у - 3 = ± 25, або в - 3 = ± 5, де у1 =
8 і у2 = - 2.
Комментариев нет:
Отправить комментарий